Вихователь-методист
Компанієць
Леся Віталіївна
освіта вища
Педагогічне звання
"Вихователь-методист"
стаж роботи 21 рік
Педагогічне кредо:
"Систематично вживай: бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, настій терплячості, екстракт людяності.
Дотримуючись цього рецепту, залишишся не тільки завжди молодим педагогом, а й ЛЮДИНОЮ"
Вся моя робота покладена в основу виховної системи «Я- особистість» .Я живу разом з дітьми, змінююсь разом з ними ,радію і хвилююсь разом з вихованцями. Будую освітній процес на засадах інтегрованого, гуманістичного, компетентнісного , особистісно-орієнтованого ,діяльнісного підходів, уміло забезпечую партнерську взаємодію з дітьми та позитивно-емоційний комфорт у групі. Достатньо уваги приділяю формуванню життєвої компетенції дошкільників з усіх освітніх ліній БКДО. Відмінно організовую та забезпечую результативну освітню роботу з вихованцями. Надаю перевагу груповій та індивідуально-груповій організації дітей на заняттях, технології розвивального навчання, інтерактивним методам розвитку мови та мовленнєвого спілкування, володію широким спектром стратегій навчання та виховання. Використовую в роботі інноваційні технології :навчання дітей ранньому читанню за авторською методикою Л.В. Шелестової ,освітню кінезіологію, впроваджую варіативну частину БКДО через гурткову роботу «Юний шахіст». В своїй роботі керуюся парціальною програмою національно-патріотичного виховання «Україна- моя Батьківщина».
Постійно вивчаю передовий досвід ,ініціюю його впровадження, вдосконалюю свій професійний рівень та фахову майстерність шляхом самоосвіти та активної участі в різних формах методичної роботи.
Працюючи над собою ,вдосконалюю себе, вчуся разом з дітьми ,пам’ятаючи слова: «Якщо педагог має лише любов до справи, він буде хорошим педагогом. Якщо педагог поєднує в собі любов до справи і до дітей, він-досконалий педагог».
ВИХОВАТЕЛЬ-МЕТОДИСТ - ХТО ЦЕ?
Вихователь-методист займається методичною роботою та організує весь освітній процес в дошкільному закладі. Методист аналізує, планує, організовує, координує, контролює діяльність педагогічного колективу. Разом із директором ЗДО він керує колективом закладу, беручи участь у добиранні кадрів, у розробленні та впровадженні програм розвитку і педагогічних планів. Вихователь-методист проводить ґрунтовну методичну роботу у педагогічному колективі: відкриті заняття для вихователів, семінари, семінари – практикуми, індивідуальні та групові консультації, педагогічні ради. Крім того, він бере участь у роботі з батьками: готує стенди, папки, що присвячені сімейному вихованню та ін. Робоче місце методиста, як відомо, методичний кабінет. Там кожен педагог може отримати практичну допомогу в організації роботи з дітьми, а батьки можуть проконсультуватися з приводу розвитку дитини, отримати відповіді на питання про педагогічний процес в дошкільному закладі.
Ще одне завдання методиста, мабуть, найважливіше - розуміти і правильно оцінювати сили і можливості кожного педагога, знати, що важливо для нього в житті, до чого він прагне, щоб задовольнити потребу кожного педагога в повазі, визнанні та самореалізації.
МЕТОДИЧНА РОБОТА В ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ВІДПОВІДАЄ НАСТУПНИМ ПРАВИЛАМ:
- організована нестандартно, яскраво, жваво, цікаво, з урахуванням індивідуальних запитів і можливостей педагогів;
- приносить вихователям відчутну практичну допомогу, тобто має безпосередній вихід;
- позначається на рівні підготовленості вихованців;
- задовольняє духовні, естетичні, моральні та інші запити педагога;
- постійно користується увагою адміністрації: стимулюється, контролюється, враховується при підбитті підсумків;
- створює умови для виникнення людських контактів і творчого спілкування з колегами, об'єднує спрямованістю до загальної мети.
Методичні принципи педагогічного колективу:
- педагогічна майстерність
- ерудиція
- творчий підхід та ініціативність
- співпраця з батьками
- спільна робота в режимі довіри та до формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності
Функції методичної служби ЗДО
Інформаційна:
Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів, підвищення кваліфікації педагогічного персоналу, підвищення якості педагогічного процесу, узагальнення позитивного досвіду педагогів, поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики, широке впровадження інформаційних технологій, встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ЗДО.
Навчальна:
здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями, ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України, здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти, організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.
Контрольно - діагностична:
Моніторинг якості педагогічного процесу, застосування методів психолого - педагогічної діагностики в процесі стану освітнього процесу, аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу, узагальнення отриманих результатів.
Організаційна:
Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо, організація методичних об'єднань творчих груп та міні-проектів, організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня, організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами, направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.
Дослідницька:
Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій, вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій.
Комунікативна:
Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності, реалізація гуманістичної програми в педагогічній діяльності, встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу .
Виховна:
(мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів, виявлення потенціалу педагогів, стимулювання підвищення професійної кваліфікації, мотивування на використання особистісно- орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.
Актуальні питання соціалізації дошкільників
Умови сьогодення ставлять перед особистістю багато завдань та вимог. Особливо вимогливим є навколишнє соціальне середовище, адже для успішної життєдіяльності потребується різнобічна сумісність із навколишнім. Варто зазначити, що внаслідок зміни суспільних орієнтирів та відносин усталена система вартостей і способу життя людей сьогодні об'єктивно потребує певного переоцінювання й усвідомленого переосмислення. Тому для практичних психологів та педагогів одним із завдань є пошук нових підходів до розв'язання проблеми введення дитини у соціальне середовище, тобто до світу людей.
Соціалізація - це складний і багатогранний процес придбання малюком навичок, норм і цінностей. Його участь у соціумі, контролі своїх дій і емоцій. Соціалізація дітей дошкільного віку здійснюється в процесі спілкування і взаємодії з іншими людьми. Так, через комунікацію, дитина вчиться говорити і контактувати. В процесі гри стикатися з навколишнім світом і людьми. Всі це дає дитині імпульс до формування особистих переконань, потреб, духовних цінностей і характеру.
СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДОШКІЛЬНИКІВ залежить від 2-х чинників:
- Зовнішнього - це його сім'я, гуртки, секції, сусіди у дворі, друзі батьків.
- Внутрішнього - це його індивідуальні особливості.
Процес соціалізації дітей складається з таких етапів:
1. До року - контакт всередині сім'ї. Крихітка осягає базову інформацію через призму сімейних відносин.
2. Від року і до трьох - взаємодія в колективі з однолітками. Важливо, щоб малюк спілкувався і контактував з дітьми, грав з ними, співпереживав, дружив.
3. З трьох до шести - розвиток власної мови. Він вчиться будувати діалоги і монологи, задавати питання і аналізувати їх відповіді.
Гра - головна форма сприйняття інформації у дітей. Тому через неї і відбувається соціалізація дошкільнят. Для того, щоб цей процес був успішний і результативний, виділяють деякі умови:
-
Самостійність. Після отримання нової інформації, малюк повинен осмислити її, перевірити і опанувати.
-
Самоорганізація. Це коли малюк сам, без сторонньої допомоги може займатися своїми справами. Залежно від особливостей дитини, самоорганізація більше властива дітям старшого віку. Але не завжди. У старших дошкільників формується вміння сприймати завдання, планувати свою діяльність, самостійно її контролювати і оцінювати.
-
Колективна взаємодія. Щоб вирости гармонійною особистістю, мало спілкуватися тільки з дорослими. Крихітці необхідно і спілкування з дітьми. Саме з дітьми, а не з однолітками. Важливо, щоб діти були різного віку. Це дозволить її по-різному грати свою роль і адаптуватися легше в будь-якому соціальному середовищі.
У процесі соціалізації дитини в ранньому віці необхідно моделювати і поєднувати гру з науковими методами та прийомами, обіграючи їх в різних ситуаціях. Для цього використовують різні розвиваючі вправи та ігри, малювання, бесіди, психогімнастика. Це необхідно для формування соціальних якостей, таких як: симпатія, співпереживання, рефлексія і т.д.
Особливості соціалізації дітей:
1. Визначення та освоєння соціального простору і дистанції для коректної поведінки. Для цього потрібно грати з дітьми в різні ігри з метою наочного відображення і емоційного взаємини один з одним.
2. Орієнтація в просторі і в подіях. Спеціально для дітей створюються різні ситуації, щоб вони могли бачити головне, давати свою емоційну оцінку того, що відбувається і висловити до цього своє ставлення.
3. У кожного малюка є особливий дорослий, спілкуванням з яким він дорожить найбільше. Це його наставник і кумир. Зазвичай, така людина має великий вплив на дитину, тому що малюк тягнеться до нього, ділиться сокровенним, цікавиться його думкою.
4. І, звичайно, знайомі нас з дитинства рольові ігри (дочки-матері, наприклад). Завдяки такій формі, можна прожити на короткий період часу соціальну роль дорослого. Що дає можливість розширити рамки, розвивати уяву, модулюючи майбутнє.
Сформувати правильне уявлення про себе, виховати почуття власної гідності, поваги до людей неможливо без участі батьків. Допомогти дитині розкрити свій потенціал, підготуватися до повноцінного життя - це базові завдання батьків і педагогів. Тому так важливо займатися з дитиною, проводити з нею час і вчити всьому, що знаєте. Але все-таки, не варто забувати, що головним прикладом для наслідування завжди будете ви самі.
Соціалізація дітей дошкільного віку, як правило, відбувається в дитячому саду. І навіть якщо у батьків є можливість сидіти з малюком до школи вдома, краще відмовитися від цього, адже чим раніше у дитини з'явиться нове коло спілкування, тим вірогідніше він досягне успіху в житті і у нього буде більше шансів для самореалізації. Не менш важлива і соціалізація дитини в сім'ї, але, слід пам'ятати, що у колі батьків і родичів малюк грає одну і ту ж роль, а в колективі у нього є можливість приміряти на себе нові.
ІГРИ ЩО СПРИЯЮТЬ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНИКІВ
Гра-вітання «Веселі звірятка».
Мета: створювати психоемоційний комфорт.
Дітям пропонується привітатись, як «веселі котики» — торкаючись плечима одне одного та говорячи: «Мур-мур-мур», потім, як «веселі песики» — торкаючись ступнями та говорячи: «Гав-гав-гав», як «веселі ведмедики» — торкаючись спинами, тручись одне об одного(діти об'єднані упари).
Гра «Подаруй подарунок другові».
Мета: виховувати доброзичливість.
Діти передають одне одному м'ячик і називають подарунки, які вони хотіли б подарувати одне одному.
Гра «Опиши друга».
Мета: виховувати доброзичливість, уважність одне до одного.
Діти об'єднуються у пари, уважно розглядають одне одного, потім розвертаються та спинами торкаються одне одного. Психолог запитує у дітей-партнерів про зовнішній вигляд, колір очей, волосся, одягу. Опис порівнюється з оригіналом і робиться висновок про те, наскільки діти уважні одне до одного.
Психологічний етюд «Відвідування хворого друга».
Мета: виховувати доброзичливість, емпатію.
Одна дитина грає роль «хворого» друга. Решта дітей прийшли його провідати, принесли з собою гостинці, вкривають хворого ковдрою, наливають теплого чаю, жаліють його, поглядають на нього зі співчуттям, лагідно посміхаються. Психолог наголошує на тому, що коли люди піклуються одне про одного, тоді хворим легше перебороти хворобу, знайти в собі сили швидше одужати.
Вивчення прислів'я:
«Вірний друг — то найбільший скарб».
Якщо діти не розуміють значення слів, потрібно їм розповісти про них («вірний» —ніколи не зрадить, прийде на допомогу, «скарб»—багатство, подарунок).
Гра «Поклич лагідно».
Мета: виховувати доброзичливість до інших.
Діти стоять у колі. Одна дитина стоїть у центрі кола. Вона починає кликати іншу дитину, лагідно називаючи її ім'я та кидаючи їй декілька разів м'яч. Потім перша дитина запитує: «Я граласьзтобою, а з ким хочеш гратись ти?» І так по черзі.
Гра «Зобразіть предмет».
Мета: закріплювати знання та вміння користуватися мімікою та жестами..
Кожна дитина отримує предметну картинку, яку вона повинна без слів, за допомогою міміки та жестів показати решті дітей, а ті, у свою чергу, повинні її відгадати та назвати.
Гра «Склади картинку».
Мета: виховувати доброзичливість.
Діти об'єднуються у пари. Кожна пара повинна скласти картинку з частинок (пазлів). Діти повинні працювати злагоджено, ввічливо звертатись одне до одного.
Гра «Невербальна казка».
Мета: розвивати невербальне спілкування.
Діти не вербально показують казку «Ріпка» («Колобок»), заздалегідь домовившись про роль кожного.
